


6 черв. 2025 р. HAVKIT
Остюки – це загострені насіннєві частини деяких злакових рослин, зокрема ячменю, лисохвоста та пирію, які здатні проникати під шкіру тварини, у вуха, очі, ніс і навіть внутрішні органи. Потрапивши всередину, остюк не виводиться природним шляхом, а продовжує рухатись тканинами, викликаючи запалення, абсцеси, інфекції та іноді – смерть. Найнебезпечніші вони у собак із довгою шерстю та тварин, що гуляють без нагляду у високій траві.
Що таке остюки?
Остюки – це колючі насіннєві головки злакових бур’янів. Вони мають зворотні (ретрозні) зубчики, які не дозволяють їм вийти назад, просуваючи їх усе глибше в тіло тварини. Остюки є частинами таких рослин:
- Ячмінь хвостатий (Hordeum murinum, Hordeum jubatum)
- Пирійник
- Лисохвіст польовий
- Briza media (трястиця)
- Cheatgrass (м’якотрав)
- Spear grass (списоподібна трава)
- Foxtail barley (лисохвіст ячмінний)
Ці бур’яни часто вважають звичайними, проте їхні насіння можуть спричинити справжню біду. Особливо вони небезпечні в період, коли колоски висихають і стають ламкими.
Де ростуть остюки в Україні?
Остюки легко розповсюджуються вітром або чіпляються до шерсті тварин і одягу. Якщо не видалити їх вчасно, вони можуть призвести до серйозних наслідків.
- Двори з бур’янами
- Сухі луки та вигони
- Поблизу лісосмуг
- Узбіччя доріг
- Парки, стежки, поля

У природі остюки допомагають насінню закріплюватися в ґрунті, але для тварин вони становлять серйозну небезпеку, оскільки можуть проникати в тіло і мігрувати, спричиняючи інфекції та запалення.
Сезон небезпеки: з травня по вересень, особливо небезпечні в червні-липні, коли колоски висихають і легко відриваються.
Як остюки шкодять тваринам?
- Вони проникають у шкіру, слизові оболонки або органи.
- Завдяки формі та зубчикам, остюк рухається лише вперед.
- Після потрапляння до тіла вони не розкладаються і можуть призвести до летальних ускладнень.
- Відомі випадки прориву барабанної перетинки, пневмотораксу, перитоніту та навіть ураження спинного мозку.
Інфекції від остюків можуть бути бактеріальними або гнійними, а симптоми іноді проявляються лише через тижні. Відомі навіть випадки, коли остюк викликав перитоніт чи проник у спинний мозок.
Локалізація | Ризик | Симптоми | Перша допомога | Лікування |
---|---|---|---|---|
Ніс | Високий | Чхання, носова кровотеча, дихальні проблеми | Не зволікати, звернутись до ветеринара | Ендоскопічне видалення, антибіотики |
Вуха | Високий | Трясіння головою, біль, нахил голови, гній | Огляд, не проникати глибоко | Видалення під наркозом |
Очі | Середній/високий | Сльозотеча, почервоніння, біль | Не торкатися, негайно до ветеринара | Мікрохірургія, очні краплі |
Паща/горло | Середній | Кашель, блювання, піну в роті | Нічого не вводити в пащу | Огляд, при необхідності – операція |
Лапи та подушечки | Дуже високий | Кульгавість, лизання, припухлість | Промити водою, оглянути пінцетом | Якщо не видно – до ветеринара |
Живіт/геніталії | Середній | Почервоніння, набряки, дискомфорт | Огляд, не тиснути | Визначення УЗД, хірургічне втручання |
Як розпізнати, що в тварини остюк?
Поширені симптоми:
- Чхання, кашель – особливо після прогулянки біля сухої трави. Це може свідчити про остюк у носі чи дихальних шляхах.
- Постійне лизання лап – може свідчити про остюк між пальцями або в подушечках. Собака намагається самостійно позбутися стороннього тіла.
- Кульгавість або зміна ходи – навіть якщо не видно ран, це може бути симптомом остюка, що глибоко проник у тканини лапи.
- Сльозотеча, почервоніння очей – око може бути прикрите або заплющене – остюк часто викликає подразнення, а іноді й виразки рогівки.
- Трясіння головою, нахил в один бік – пов’язано з болем у вусі, де остюк вже встиг проникнути глибоко. Зволікання може призвести до перфорації барабанної перетинки.
- Поява припухлостей, гнійників – це вже наслідок запального процесу або абсцесу. У таких випадках найчастіше потрібна хірургія.
- Різке падіння активності, апетиту – симптоми загальної інтоксикації або ураження внутрішніх органів. Такі ознаки не можна ігнорувати.
Профілактика: як захистити собаку
- Обрізайте шерсть між пальцями, на вухах, животі
Це зменшить площу прикріплення остюків. Особливо актуально для довгошерстих порід, які “збирають” бур’яни. - Використовуйте спеціальні черевики або сітчасті каптури
Такі аксесуари особливо корисні для мисливських собак. Вони захищають очі, вуха й пащу. - Після прогулянок – повний огляд (лапи, вуха, живіт, морда)
Робіть це ретельно та регулярно. Краще видалити остюк, поки він не встиг проникнути глибше. - Вивчайте, як виглядають місцеві злакові бур’яни
Це допоможе вчасно виявляти їх на ділянках, де гуляє ваша тварина. При можливості – знищуйте їх. - Регулярно скошуйте бур’яни у дворі
Особливо небезпечні зони біля парканів, доріжок, клумб. Не давайте остюкам шансу дозріти.
Ці прості заходи здатні суттєво знизити ризик контакту з остюками. Важливо зробити профілактику звичкою.
Висновок
Остюки – це не дріб’язкова проблема, а сезонна небезпека, яка може коштувати вашому улюбленцю здоров’я або життя. Необхідно знати, як виглядає ця загроза, та мати чіткий алгоритм дій. Вчасна профілактика та регулярний огляд – головна зброя відповідального власника.
Так, остюк не передається як інфекція, але може випадково перекочувати з шерсті однієї тварини на іншу через контакт або спільну лежанку. Уважний візуальний огляд після прогулянок допоможе уникнути цього.
Так, особливо якщо ви ходите у відкритому взутті або носите одяг із сітчастої тканини. Колоски можуть проколювати шкіру або застрягати в шкарпетках і спричиняти подразнення. Проте для людей ризик набагато нижчий, ніж для тварин.
Собаки з довгою або кучерявою шерстю (напр. кокер-спанієлі, золотисті ретривери, колі) найчастіше “збирають” остюки. Також у групі ризику – мисливські собаки та ті, що часто гуляють без повідка.
Так, навіть більше ніж для дорослих собак. У цуценят тонша шкіра та слабший імунітет, тому інфекції поширюються швидше, а симптоми можуть бути менш очевидними.
Остюки можуть траплятись і в міських умовах – у парках, скверах, на узбіччях тротуарів. Навіть на доглянутих газонах іноді проростають дикі злаки з остюками.
Ні. Без видалення самого остюка антибіотик лише тимчасово приглушить запалення. Остюк продовжить мігрувати тілом, спричиняючи нові ускладнення. Видалення – обов’язкове.
Не завжди, але часто. Якщо остюк не видно ззовні або є підозра, що він проник у тканини – ветеринар може призначити діагностику (УЗД, ендоскопію) і хірургічне втручання.
На жаль, без ветеринарного огляду – ні. Навіть якщо частинка остюка випала самостійно, мікроскопічні залишки можуть лишитися в тканинах. Тому при появі симптомів – краще звернутися до фахівця.
Основний ризик припадає на кінець весни – літо. Восени остюки ще можуть бути небезпечні, особливо в регіонах із тривалим теплим сезоном. Взимку ризик мінімальний, але у сухих південних областях може зберігатися.
Так, особливо якщо газон сумішевий або містить злаки, які не проходили селекцію для безпечного насіннєвого покриву. Завжди читайте склад при купівлі насіння для засіву ділянки, якщо у вас є тварини.